Корі Перрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канада Корі Перрі
Народився 16 травня 1985(1985-05-16) (39 років)
Тіміскамінг Шорез, Канада
Зріст 191 см
Вага 95 кг
Позиція крайній нападник
Кидок правий
Клуб НХЛ
Кол. команди
«Тампа-Бей Лайтнінг»
«Анагайм Дакс»
«Даллас Старс»
«Монреаль Канадієнс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 28-й загальний, 2003
«Анагайм Дакс»
Ігрова кар'єра 2003 — зараз

CMNS: Корі Перрі у Вікісховищі

Корі Перрі (англ. Corey Perry; нар. 16 травня 1985, Тіміскамінг Шорез) — канадський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Тампа-Бей Лайтнінг». Гравець збірної команди Канади.

Олімпійський чемпіон 2010 та 2014. Володар Кубка Стенлі — 2007.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2001 року виступами за «Лондон Найтс» (ОХЛ). Завдяки своїй грі 2003 року був обраний на драфті НХЛ під 28-м загальним номером командою «Майті Дакс оф Анагайм».

Дебют у складі «Майті Дакс оф Анагайм» відбувся 2005 року, правда частину дебютного сезону в НХЛ провів захищаючи кольори фарм-клубу «Портленд Пайретс» (АХЛ). Його партнером по фарм-клубу був Раєн Гецлаф: майбутній його партнер і по «качкам». Сезон завершив в складі «Анагайм».

У наступному сезоні 2006/07 Перрі зіграв всі 82 матчі в регулярному чемпіонаті, набравши 44 очка. Разом з Раєном Гецлафом і Дастіном Пеннером Корі утворив другу ланку «Анагайма», охрещену журналістами the «Kid Line» (Гецлафу і Перрі було по 21 року, тоді як Пеннеру 24). Ця трійка зуміла набрати в сукупності 147 очок за сезон.

У сезоні 2007/08 Перрі набрав на 10 очок більше, ніж в попередньому, зігравши при цьому на 12 матчів менше. Він був запрошений на Матч усіх зірок НХЛ (щоправда не відразу, а після відмови через травми інших хокеїстів).[1]

Влітку 2008 Перрі підписує новий контракт з «Анагаймом», терміном на 5 років і вартістю в $ 26,625 мільйонів доларів[2] — аналогічний тому, що був запропонований і підписаний Гецлафом роком раніше.

Проте, якщо в перші два роки в НХЛ Гецлаф був трохи яскравіше і результативніше, то в 2008/11 роках Перрі поступово вийшов на перший план і став головною зіркою не тільки «Анагайма», а й одним з найгрізніших нападників ліги.

Його зліт простежується за динамікою результативності в НХЛ, перманентно зростаючою в кожному новому сезоні. 2008/09 — лідер «Дакс» по голам (32) і другий за очками (72), 2009/10 — найкращий бомбардир команди з 76 очками, 2010/11 — найкращий снайпер НХЛ (і почесний приз Трофей Моріса Рішара в нагороду) з гросмейстерськими 50 шайбами ​​за сезон і третій в лізі за очками (98).

Окрім Трофею Моріса Рішара, в 2011 році Корі отримав ще один індивідуальний приз, який вважається найбільш значущим в НХЛ — Пам'ятний трофей Гарта, як найкращий хокеїст року. Лігою були висунуті три кандидатури на цю нагороду — Перрі, Даніель Седін і Мартен Сан-Луї. Явного фаворита перед журналістським голосуванням, що визначав лауреата, не було, проте після оголошення його результатів серед хокейних уболівальників і експертів прокотилася хвиля критики. Багато хто вважав, що Корі незаслужено отримав цей приз, називаючи серед причин його тьмяну гру на початку сезону і загальний недостатньо високий рівень майстерності в порівнянні з попередніми власниками трофея.[3] Багато в чому Перрі пощастило з отриманням «Гарта» в тому плані, що Сідні Кросбі отримав серйозну травму і відіграв лише половину чемпіонату, а у дворазового володаря трофею Олександра Овечкіна, настав невеликий спад в кар'єрі.

У сезоні 2011/12, чинний переможець Трофею Гарта набрав 60 очок в регулярному чемпіонаті і пропустив плей-оф.

Під час скороченого сезону 2012/13 через локаут, Перрі продемонстрував непогану гру, але в плей-оф «качки» поступились в серії «Детройт Ред Вінгз» 3:4. 18 березня 2013 року, Перрі підписав контракт на вісім років, відповідно до умов якого він заробить $ 69 мільйонів доларів.[4]

Сезон 2013/14 виявився один з найкращих, про що свідчать 43 голи і 82 очка, що набрані в 81 грі. Перрі вдруге потрапив до першої команди всіх зірок НХЛ за підсумками сезону.

У сезоні 2015/16 вчетверте потрапив до матчу усіх зірок НХЛ.

У 2019 році, ставши вільним агентом, підписав річний контракт з «Даллас Старс».[5] 13 листопада 2019 року Корі провів титсячну гру в НХЛ це сталось в матчі проти «Калгарі Флеймс» на «Скоушабенк-Седдлдоум» та став 340-м гравцем, який досяг такого результату.[6] Регулярний сезон було призупинено через пандемію COVID-19.[7]

2 серпня 2020 року сезон відновився матчами плей-оф, який відбувся в канадському Едмонтоні. На першщому етапі «зірки» здолали «Калгарі Флеймс». Перрі відіграв важливу роль в серії ставши асистентом на Джеймі Олексяка, який закинув переможну шайбу.[8] На другому етапі також був чималий внесок в перемогу над «Колорадо Аваланч». Корі став асистентом переможного голу цього разу Денису Гур'янову в серії проти «Вегас Голден Найтс».[7][9] У фіналі Кубка Стенлі «зірки» поступились «Тампа-Бей Лайтнінг».[10][8] Незважаючи на сильні результати після сезону «Старс» не стали продовжувати контракт за що отримали шквал критики.[9]

28 грудня 2020 року Перрі продовжив свою кар'єру, на правах вільного агента з «Монреаль Канадієнс».[11] До основного складу «канадців» Корі потрапив через травму Джоела Арміа.[12] 1 лютого 2021 року він набрав своє 800-е очко в кар'єрі, віддавши передачу Джеффу Петрі в матчі проти «Ванкувер Канакс».[13] За підсумками регулярної першості Перрі набрав 21 очко.[12][14] Плей-оф Кубка Стенлі «канадці» пройшли без проблем, лише у першому раунді знадобилось сім матчів проти «Торонто Мейпл Ліфс».[15] У фіналі Кубка Стенлі «Канадієнс» поступились «Тампа-Бей Лайтнінг».[16]

Після завершення сезону 2020–21 Перрі висловив бажання повторно підписати контракт з «Канадієнс».[17] Однак генеральний менеджер Марк Бержевен відмовився запропонувати Перрі дворічний контракт.[18]

Влітку 2021 року Корі перейшов до «Тампа-Бей Лайтнінг».[19] Незабаром після початку сезону 2021–22 його призначили альтернативним капітаном.[20] 23 листопада 2021 року Перрі вперше відзначився голом в матчі проти «Філадельфія Флаєрс».[21]

Збірна

[ред. | ред. код]
Спортивні медалі
Представник  Канада
Зимові Олімпійські ігри
Золото Ванкувер 2010
Золото Сочі 2014
Чемпіонат світу
Золото Росія 2016
Кубок Канади / Кубок світу
Золото Торонто 2016
Молодіжний чемпіонат світу
Золото США 2005

У складі молодіжної збірної Канади чемпіон світу 2005 року.

У складі національної збірної Канади двічі став Олімпійським чемпіоном,[22] володарем Кубка світу та чемпіоном світу.

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2001–02 «Лондон Найтс» ОХЛ 60 28 31 59 56 12 2 3 5 30
2002–03 «Лондон Найтс» ОХЛ 67 25 53 78 147 14 7 16 23 27
2003–04 «Лондон Найтс» ОХЛ 66 40 73 113 98 15 7 15 22 20
2003–04 «Цинциннаті Майті Дакс» АХЛ 3 1 1 2 4
2004–05 «Лондон Найтс» ОХЛ 60 47 83 130 117 18 11 27 38 46
2005–06 «Портленд Пайретс» АХЛ 19 16 18 34 32
2005–06 «Майті Дакс оф Анагайм» НХЛ 56 13 12 25 50 11 0 3 3 16
2006–07 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 17 27 44 55 21 6 9 15 37
2007–08 «Анагайм Дакс» НХЛ 70 29 25 54 108 3 2 1 3 8
2008–09 «Анагайм Дакс» НХЛ 78 32 40 72 109 13 8 6 14 36
2009–10 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 27 49 76 111
2010–11 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 50 48 98 104 6 2 6 8 4
2011–12 «Анагайм Дакс» НХЛ 80 37 23 60 127
2012–13 «Анагайм Дакс» НХЛ 44 15 21 36 72 7 0 2 2 4
2013–14 «Анагайм Дакс» НХЛ 81 43 39 82 65 13 4 7 11 19
2014–15 «Анагайм Дакс» НХЛ 67 33 22 55 67 16 10 8 18 14
2015–16 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 34 28 62 68 7 0 4 4 6
2016–17 «Анагайм Дакс» НХЛ 82 19 34 53 76 17 4 7 11 34
2017–18 «Анагайм Дакс» НХЛ 71 17 32 49 71 4 0 0 0 8
2018–19 «Анагайм Дакс» НХЛ 31 6 4 10 27
2019–20 «Даллас Старс» НХЛ 57 5 16 21 70 27 5 4 9 27
2020–21 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 49 9 12 21 39 22 4 6 10 25
2021–22 «Тампа-Бей Лайтнінг» НХЛ 82 19 21 40 66
Усього в НХЛ 1,176 405 453 858 1,285 167 45 63 108 238

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2005 Канада МЧС 1 6 2 5 7 6
2010 Канада ОІ 1 7 4 1 5 2
2010 Канада ЧС 7-е 7 2 4 6 2
2012 Канада ЧС 5-е 8 3 4 7 8
2014 Канада ОІ 1 6 0 1 1 2
2016 Канада ЧС 1 10 4 5 9 6
2016 Канада КС 1 6 2 0 2 3
Молодіжна збірна 6 2 5 7 6
Національна збірна 44 15 15 30 23

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. "Ducks' Niedermayer, Perry added to All-Star Game" (англ.). LA Times. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2017.
  2. "Ducks sign Corey Perry to extension" (англ.). The Star (Toronto). 2 липня 2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 червня 2017.
  3. "Is Corey Perry the worst Hart Trophy winner ever?" (англ.). 23 червня 2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 7 червня 2017.
  4. Ducks sign Perry to eight-year extension. Національна хокейна ліга. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 29 листопада 2013.
  5. Stars sign Right Wing Corey Perry to one-year deal. Даллас Старс. 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  6. Corey Perry's 1,000th career NHL game is a great reminder that the 15-year league veteran has truly done it all. 14 листопада 2019.
  7. а б Wyshynski, Greg (28 вересня 2020). How Corey Perry has become a 'pain in the butt' playoff hero for the Dallas Stars. ESPN. Процитовано 12 червня 2022.
  8. а б Yousuf, Saad (15 грудня 2020). Corey Perry's Stars tenure was short, but his impact was large. The Athletic. Процитовано 12 червня 2022.
  9. а б Knowles, Peter (8 травня 2021). Stars Made Mistake Letting Corey Perry Leave. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  10. Corey Perry jolts Lightning in double OT, Stars force Game 6. CBC Sports. 27 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
  11. Canadiens agree to terms with Corey Perry on a one-year deal. Монреаль Канадієнс. 28 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  12. а б High, Sebastian (13 липня 2021). Montreal Canadiens: 2020-21 Report Card Grades For Every Player. A Winning Habit. Процитовано 12 червня 2022.
  13. Jeff Petry scores twice, Montreal Canadiens trounce Vancouver Canucks 6-2. CTV News. 1 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2022.
  14. Boyd, Melissa (10 квітня 2021). Corey Perry Is Turning Back the Clock With the Canadiens. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  15. Luszczyszyn, Dom (18 травня 2021). 2021 NHL playoff preview: Maple Leafs vs. Canadiens. The Athletic. Процитовано 12 червня 2022.
  16. Long, Corey (8 липня 2021). Lightning repeat as Stanley Cup champions, defeat Canadiens in Game 5. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  17. Myers, Tracey (9 липня 2021). Perry hopes to re-sign with Canadiens, play 17th NHL season. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  18. Hickey, Pat (26 листопада 2021). Evans line is outlier on first Canadiens report card. Montreal Gazette (en-CA) . Процитовано 12 червня 2022.
  19. Perry signs two-year, $2 million contract with Lightning. Національна хокейна ліга. 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  20. Bay, Jim (23 травня 2022). Lightning Getting Workmanlike Effort From These 3 Players. The Hockey Writers. Процитовано 12 червня 2022.
  21. Long, Corey (24 листопада 2021). Perry scores first goal for Lightning in victory against Flyers. Національна хокейна ліга. Процитовано 12 червня 2022.
  22. Kanalley, Craig (30 грудня 2009). Canadian Olympic Hockey Team: 2010 Roster Released. The Huffington Post. Процитовано 30 грудня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]